Ese lunes, mio dictador...

This article is about:

- my attempts to be an actress;

- absence and existence of wishes of warming;

- Tupiks:
- lostness in the question of diary-blog;
- languages questions.

RU Веду письменный дневник, в котором отмечаю глубинные изменения, которые происходят в моем характере и стиле. Вещи, которые казались "смыслом из смыслов", подвергают сомнению такую ​​позицию ... Все меняется, преображается. Все науки не ошибаются в одном. Возможно, одна запись на неделю в электронный дневник - это уже не так мало ... Мой внутренний "языковой диктатор" захватил всю власть и теперь мне сила воли нужна не для того, чтобы выключить Интернет и практиковаться в языках, а наоборот ... 

UA Веду письмовий щоденник, у якому відзначаю глибинні зміни, які відбуваються у моєму характері та стилі. Речі, які здавались "сенсом з сенсів", піддають сумніву таку позицію... Все змінюється, перетворюється. Усі науки не помиляються в одному. Можливо, один запис на тиждень в електронний щоденник - це вже не так мало... Мій внутрішній "мовний диктатор" захопив усю владу і тепер мені сила волі потрібна не для того, щоб вимкнути Інтернет та практикуватись в мовах, а навпаки... Більше того, загалом зараз у мене лише іспанська мова. Ніяк не навчусь поєднувати усі мови, а ще й захоплення, а ще й робота... Але виходжу в іспанській на якісно новий рівень і ніяк не можу зупинитись, зараз дуже відповідальний момент - момент можливості опанувати навіть найбільш складні граматичні випадки. Це завжди недаремно витрачений час та цінні професійні надбання. Згадала, як у 10 класі хотіла піти на акторський гурток. Мене запитали: отже, Ви вирішили стати акторкою, тільки щось так пізно...? У 10 класі захотіти бути акторкою вже пізно. Смайл... А ще у 12 років я вже випускала журнали, правда - для жінок... І знову - смайл... Прочитала в новинах, що моєму університету подарували сам-видав Бертольта Брехта, який він випускав у 15 років... От в цьому й різниця між мною та великими письменниками - я випускала жіночі журнали. Хоч, можливо, всі просто у своїй творчості відповідають на вимоги суспільства. Історія моїх прагнень до самостійного видавництва насичена. Це підтверджують усі етапи мого життя. Увесь цей монолог лише до того, щоб підкреслити - повертаюсь до "першоджерел своїх інтересів", вони знову набрали актуальності, в той час як нові пріоритети піддались сумнівам... Ще трохи і почну публікувати дитячі казки. Хоч, з віком почала розуміти, що професійність - це єдине сутнісне зерно, яке повинно зацікавлювати.
Тепер про речі більш духовні. Не розумію, через що мене (нас) сусіди так ретельно "лякають" холодною зимою. От, скільки себе пам'ятаю - у зимовій куртці в школі, у зимовому пальто в університеті. І мені не соромно, що нараз я виглядаю як героїня "Відпустка за обміном" у Шотландії. Моє нове кохання - це Тупіки. Чарівні пташки. Помітила, що частіше за все ми думаємо про людей, яких або дуже кохаємо, або ж про "шизоїдів". Інколи, картаю себе, що "не розібралась з шизоїдами" краще, але до них присутня й милосердність, й не бажання вв'язуватись у конфлікти там, де вони позбавленні сенсу, та й офіційно я не психіатр і не найвизначніший мораліст усіх часів...
А наразі, безсоромно посмакувавши млинцями з медом, у мене ще декілька змагань з лінгвістичними завданнями. Можливо, якось найближчим часом й оформлю рецензію на твір Дж. Стейнбека. Буду коментувати поки потроху - він багато в чому не помиляється, але особливо в тому, що люди вичитують з книжок те, під що готові підлаштувати цю інформацію.
Йде зима, не забувайте підгодовувати наших друзів менших. Зі мною зараз без жартів спілкувались три синички одночасно. Вони вже як вивірки - майже ручні...
Є одна психологічна вправа, яка миттєво мотивує. Це згадати, що те, що Ви маєте - це вже шлях якоїсь боротьби та наполегливості. Вмикати захист свого теперішнього не буває даремним або недоречним...
У плеєрі сьогодні:
Haerts
Mary J. Blidge
Susanne Sundfør
Belle and Sebastian
Sia
Kiesza
Adam Levine