Про взаємовідносини з книжками і не тільки.

Не тільки, тобто про сьогоднішній день - 21 жовтня 2014 року. Погода дійсно незвичайна - зранку сонце, ближче до 12 вже настрій, спрямований на дощ... За рекомендацією ілюстратора Марисі Рудської хотіла придбати нову книжку Софії Андрухович "Фелікс Австрія". У книгарні книги, на жаль, не виявилось, але знайшовся підручник шведської мови, а ще бізнес німецька та розмовник норвезької. Якщо останні два ще можна вільно придбати, то посібник якоїсь зі скандинавських мов - це своєрідне полювання. Тим паче, як вже писала, у провінційному містечку. Взагалі, провінційні містечка дещо недооцінені. З точки зору, що в столиці більша концентрація культури (нехай і антикультури більша теж концентрація), то тут пріоритети невичерпні. А от щодо всього іншого... Мало, що може замінити спокійні прогулянки по старому місту. Маленькі провінційні міста також часто вбирають великі грандіозні мрії. І скільки ж мрій подарувала я своєму місту !!!

Повернусь до посібника зі шведської мови. Ідея вивчати ще й скандинавські мови - екстраординарна і мимоволі навіює на мене паніку. І хоч переконана, що життя для того, аби робити щось незвичне - це ж яка сила волі та витримка мені потрібна, щоб вкладатись в графіки вивчення. Цікава розмова з працівницею книгарні: "Вибір не великий, адже є ще одна альтернатива - Інтернет. От так викласти гроші за ці підручники і щоб вони стояли, не кожен зможе". Цікаво ж, що це говорить людина, яка продає цю продукцію... Мені навіть стало не по собі, запідозрила себе в нераціональності підходу, та й раптом в мене теж ці підручники просто будуть стояти на полиці. Але, на щастя, ще жоден мовний посібник в мене не "придбався" просто так. Отже, все буде опрацьовано і, скоріш за все, неодноразово.

Хотіла поділитись однією ситуацією, можливо вона стане комусь з науковців у нагоді, і скоріше - не філологам. У мене в житті було три книги, які я не змогла прочитати. У 7 років мені подарували ілюстровану дитячу енциклопедію, в школі це була книга Януша Леона Вишневського, а у студентські роки - В. Шевчук "Дім на горі". Я мала величезне бажання прочитати кожну з них, але як тільки відкривала - на наступний день хворіла. І я перевіряла декілька разів кожну з цих книжок, щоб раптом не було самонавіювання або ж ще чогось. Наразі відповідь для мене одна - щось там або з папером, або з фарбою. Незважаючи на те, що вони на перший погляд абсолютно різні мають папір, фарбу...

Взагалі, сьогодні я збиралась йти про запаси муки, щоб випікати самостійно печиво з корицею. Але в результаті, мені іронічно не вистачило грошей після книгарні. До речі, віднайшла свій поки найкращий рецепт солодкого десерту. Млинці з медом та сиром (творог, щоб не плутались). Це все не кладеться в млинець, лише додатково. А ще - чай з чебрецем.

Інколи мені здається, що запашний аромат свіжої типографії ще краще мотивує прочитати книгу.

Взагалі, мої вподобання серед крамниць містять 2 пункти:

1. Книгарні.

2. Їжа.

Маленьке прохання - можливо раптом хтось може прорекламувати мій блог у себе на сторінках. Це суто соціальне прохання. Бо мої пошуки гідних, регулярно оновлюваних україномовних блогів трохи зазнали невтішних результатів. Особливо, серед верстви молодих жінок. Тому натякніть комусь, хто можливо цим цікавиться. Непогано було б збагачувати мережу чимсь подібним.